Дефіцит води у Європі. Кліматична криза посилюється

Європейська обсерваторія посухи опублікувала свій звіт у вівторок. Результати показують, що станом на липень 47% території Європи перебувають у стані попередження про посуху, а 17% континенту перебувають у надзвичайній ситуації, що впливає на селекцію рослин. У деяких регіонах проблема розпочалася ще на початку року, але посилилася у серпні.

 

 

Найбільше постраждали території Румунії, Угорщини та Молдови. У Польщі понад половину території було охоплено надзвичайним становищем. Здебільшого це стосується заходу та півдня країни.

 

Європа вже давно страждає від високих температур та відсутності дощів. Дощі у серпні, можливо, пом'якшили ситуацію, але збитки від ураганів обмежили їх сприятливий вплив.

 

Скорочення запасів води наклало свій відбиток на енергетику, ускладнивши процес вироблення гідроелектроенергії та охолодження електростанцій. Низький рівень річок викликав труднощі з судноплавством, що затримало постачання вугілля та нафти. Криза також сильно вдарить по фермерах. Прогнозується, що врожай кукурудзи, сої та соняшника цього року буде на 16, 15 та 12 відсотків нижчим, відповідно, порівняно із середнім показником за 5 років.

 

На думку фахівців, такої поганої ситуації не було за 500 років, коли 1540 року посуха забрала життя десятків тисяч людей. Попередні посухи 2003, 2010 та 2018 років порівнювали з подіями 1540 року, але експерти вважають, що цей рік може виявитися набагато гіршим.

 

«Ми не повністю проаналізували цю подію, оскільки вона все ще продовжується, але, виходячи з мого досвіду, я думаю, що вона, можливо, навіть екстремальніша, ніж 2018 рік», — сказав старший науковий співробітник Європейської комісії Андреа Тореті.

 

До 1980-х посухи в Польщі траплялися в середньому кожні 5 років. Сьогодні вони у нас з'являються в середньому раз на два роки, хоча з 2018 року вони з'являються щороку. Підвищується середньорічна температура, збільшується кількість опадів та зменшується кількість днів із сніговим покривом. Адаптація системи до вимог «Зеленого курсу» стає потребою. Вартість інвестицій у кліматично нейтральну економіку набагато нижча, ніж наслідки глобального потепління, спричинені стихійними лихами, масштабними міграціями та голодом.

 

 

 

 

Засухи є природною частиною кліматичної системи і не є чимось новим для Європи, але їх надзвичайні масштаби є результатом тривалої нехтування довкіллям. Це літо має стати чітким сигналом до змін. І цього року, і протягом найближчих десятиліть необхідно буде змінити менталітет як водоканалів, так і фермерських господарств і домогосподарств. Нам доведеться чекати нормалізації ситуації до осені, але без реальних дій найближчими роками проблема погіршиться, що призведе до зростання цін на продукти харчування та енергоносії.